Як Путін пробудив Європейський Союз і чому це на користь Україні

Вівторок, 14 червня 2022, 13:03

Євросоюз повинен навчитися на своїх помилках.

Адже вторгнення в Україну – це ознака того, що ЄС помилився, пише євродепутатка, голова підкомітету з питань безпеки і оборони Наталі Луазо у колонці Робота над помилками: як має змінитися Євросоюз через війну в Україні.

Якби ми прийняли Україну до НАТО після 2014 року, пише авторка колонки, на неї б не напали. Тим, хто виступав проти цього, хто вважав, що "політики відкритих дверей" достатньо, щоб показати Україні свою прихильність (а насправді просто залишив її на порозі Альянсу!) – їм бракувало бачення. Вони помилялися.

Якби ми, зазначає Наталі Луазо, більш жорстко відреагували на російську агресію проти Грузії, анексію Криму та війну на Донбасі, якби ми не відвернулися, коли в Алеппо під російськими бомбардуваннями загинула 21 тисяча мирних жителів, Володимир Путін не вирішив би, що ми дозволимо його армії безкарно атакувати Україну.

Але ми відводили очі, коле це відбувалося, визнає депутатка, і тим самим закликали до дій Росію і всіх, хто мріє повернутися до брудних днів сфер впливу та імперіалізму.

Наша відповідальність за це – величезна.

Ми прокинулися пізно, але все одно прокинулися.

Настав час. Зараз ми доставляємо зброю в Україну, а Євросоюз уперше у своїй історії фінансує це постачання, констатує авторка колонки. Це наш обов’язок і наш інтерес, тому що перемога Росії в Україні мала б катастрофічні наслідки як для нашої безпеки, так і для нашого впливу у світі.

Сьогодні саме російська блокада українських портів на Чорному морі чинить тиск на світ, не даючи Україні експортувати свою пшеницю. Москва шантажує світ голодом. Але давайте визнаємо, що ми не спромоглися це передбачити, пише Наталі Луазо.

Навіть сьогодні чи діють європейські держави правильно і достатньо швидко, щоб доставити зброю до Києва?

М’яко кажучи, відповідь не є однозначною. Деякі держави роблять усе, що в їхніх силах, бо вони відчули на собі, чим є російська загроза. Франція теж виконує свою роль. Але в ЄС є також деякі країни, що ігнорують сигнал тривоги, а також є ті, що обіцяють і порушують слово.

У кількох європейських країн вичерпуються запаси зброї та боєприпасів – тоді давайте розберемося з цим. Давайте разом закуповувати необхідне нам та нашим партнерам озброєння, закликає депутатка.

Європейський Союз схвалив шість пакетів санкцій проти Росії. Нам доведеться продовжувати санкційний тиск перед обличчям небаченої агресії. Але ми просуваємося темпом найповільнішої з 27 держав-членів. І це – у час кризи, коли ми повинні діяти швидко!

Скільки часу знадобилося Раді ЄС, щоб одноголосно схвалити нафтове ембарго? Лише одна країна, Угорщина, змусила нас витратити дорогоцінний час, вимагаючи виняток з російського ембарго на свою користь, який вона нарешті отримала.

Тому ми повинні відмовитися від принципу одностайності у зовнішній політиці ЄС.

Зараз до політиків приходить розуміння нових реалій. Зараз вони нарешті бачать необхідність справжньої європейської оборони.

Євродепутатка зазначає, що українці знову поставили на порядок денний питання розширення Євросоюзу.

Що ми маємо зробити? Чи можемо ми просто відповісти, що Україна не готова до цього, що ми не готові її прийняти? Якщо ми оберемо цю відповідь, це буде ознакою слабкості та безсилля, ознакою, що ми не віримо в себе і у власну здатність змінюватися.

Україна не готова? Це правда. То давайте допоможемо їй змінитися.

Для цього затвердимо її у статусі кандидата і покажемо їй дорогу.